Мета дослідження - визначити структуру операційних втручань, що виконані на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) пораненим із вогнепальними переломами (ВП) кісток передпліччя та відривами кінцівки під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рр. Масив клінічного дослідження становили 45 поранених із ВП кісток передпліччя та мінно-вибуховими пораненнями з 2014 по 2015 рр. під час проведення АТО. У структурі поранень передпліччя переломи та відриви становили 10,95 %. BП спостерігались у 88,89 % поранених, відриви кінцівки на рівні передпліччя - в 11,11 %. Усі поранені були чоловіками, 88,89 % - військовослужбовцями Збройних сил України. У поранених із ВП кісток передпліччя та відривами кінцівки на ЕМЕ базового та першого рівнів допомоги проводили тимчасову зупинку кровотечі, накладали асептичну пов'язку, проводили знеболювання, іммобілізацію підручними засобами та термінову евакуацію. На ЕМЕ другого рівня допомоги виконували первинну хірургічну обробку рани (81,83 %) та фасціотомію (42,42 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня було стабільне накладання стрижневого апарата зовнішньої фіксації (36,36 %), а також внутрішньом'язове введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили повторні хірургічні обробки ран та фасціотомії. Підвищенню якості виконання повторних хірургічних обробок сприяли використання вакуум-терапії й ультразвукової кавітації, а також медична реабілітація. Висновки: надання допомоги пораненим із ВП та відривами кінцівки на рівні передпліччя під час АТО призвело до 64,45 % добрих і 24,44 % задовільних функціональних результатів через 1 - 2 роки після поранення.

  Повний текст PDF - 250.833 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"