Важливу роль у сучасній артропластиці КС відіграє оперативна техніка, а саме використання малоінвазивних технік та малотравматичних маніпуляцій. У зв'язку з початком розвитку малоінвазивних технологій в ортопедії та підвищеними потребами з боку пацієнтів у післяопераційному періоді великою необхідністю стала розробка новітніх малоінвазивних доступів для розв'язання поставлених завдань на противагу існуючим традиційним технікам. Мета роботи - проаналізувати переваги та недоліки мініінвазивного доступу за методом Роттінгера за тотального ендопротезування КС шляхом ретроспективного дослідження даної категорії пацієнтів. Дослідження проводилося на базі травматолого-ортопедичного відділення комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львів. Проведено аналіз 47-ми пацієнтів, оперованих за традиційним методом (Хардінга), - контрольна група (20 хворих з остеоартритом, 27 - із переломом шийки стегнової кістки) та 42 пацієнтів, оперованих за методом Роттінгера, - основна група (20 хворих із коксартрозом, 22 - із переломом шийки стегна). Вік пацієнтів становив 50 - 95 років (у середньому - 65 років). Проведено анкетування пацієнтів та оцінка за шкалою Харріса. Аналіз ефективності ендопротезування КС за методом Роттінгера у порівнянні з традиційним методом включав у себе інтраопераційні та післяопераційні критерії. Порівняльну характеристику здійснено в післяопераційному періоді та через 2 міс. Для оцінки за шкалою Харріса взято такі показники: наявність болю за навантаження на оперовану кінцівку, можливість проходити різні дистанції (необмежено, 15 хв, 30 хв, тільки у приміщенні, неможливо), можливість самостійно одягати шкарпетки або взуття, самостійно користуватися сходами, можливість виконувати повсякденну діяльність та працювати, необхідність у використанні допоміжних засобів, наявність кульгавості, можливість користуватися громадським транспортом, можливість сидіння, рухомість оперованого суглоба (у градусах). Оцінка за шкалою Харріса розподіляється так: << 70 - недостатньо, 71 - 79 - задовільно, 80 - 89 - добре, >> 90 - відмінно. Загальний результат за шкалою Харріса у разі використання методу Роттінгера становив 89,1 бала, що відповідає оцінці "добре", методу Хардінга - 72,8 бала ("задовільно"). За порівняння досліджуваних доступів у динаміці за шкалою Харріса одержані результати значно відрізнялися в ранній післяопераційний період. Через 6 тиж після операції оцінка за методом Роттінгера становила 95,3 бала ("відмінно"), Хардінга - 82,4 бала ("добре"). Результати оцінки пізнього післяопераційного періоду наближались до рівня кращих показників у разі використання методу Роттінгера. Висновки: косметичний ефект: за використання доступу Роттінгера довжина розрізу становила 8 - 10 см, відсутні міотомії та пошкодження широкої фасції стегна, краща візуалізація кульшової западини (acetabulum), проте гірша - проксимального відділу стегнової кістки, виникла потреба в спеціалізованому інструментарії. Дана операційна техніка забезпечує коротший період госпіталізації, зменшує необхідність у реабілітації та підтримці допоміжними засобами, знижує ризик ускладнень від тривалої іммобілізації, зменшує ризик дислокацій на 4,15 %.

  Повний текст PDF - 352.177 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"