Останніми роками інтерес до асептичного некрозу головки стегна помітно зріс, що пояснюється такими факторами, як: збільшення частоти захворювання, що нерідко є головною причиною деформуючого коксартрозу; переважне ураження осіб молодого віку (20 - 50 років); прогресуючий перебіг захворювання; часта двостороння локалізація патологічного процесу (37 - 80 %); складність і невисока ефективність оперативного лікування. Мета: порівняльний аналіз рентгенологічного методу та методу остеосцинтиграфії у разі ендопротезування кульшових суглобів у хворих з аваскулярним некрозом головки стегнової кістки (СК). Остеосцинтиграфія проводилася на томографічній сцинтиляційній планарній гамма-камері "Тамара-301 Т" після внутрішньовенного введення 99m-Tc-пірофосфату активністю 550 - 770 МБк. Рентгенологічне дослідження проводили на цифровому рентгенологічному діагностичному комплексі РДК-ВСМ "Медапаратура КВО". Обстежено 65 хворих з аваскулярним некрозом головки СК (39 жінок та 26 чоловіків) віком від 17-ти до 45-ти років. Порівняльний аналіз сцинтиграфічного та рентгенологічного досліджень показав, що визначення зони зі зниженою активністю у проекції кульшового суглоба відповідає стадії субхондрального некрозу головки СК. Чим більший осередок гіпофіксації радіофармпрепарату в проекції головки СК, тим вірогідно вищий ступінь її ураження патологічним процесом (p << 0,05). Висновок: рентгенографія може використовуватися у визначенні стадії патологічного процесу у разі аваскулярного некрозу, а в коплексі з остеосцинтиграфією - для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.Останнім часом актуальність проблеми остеонекрозу колінних суглобів (КС) помітно зросла, що пояснюється такими факторами: збільшенням частоти захворювання; ураженням осіб переважно молодого віку (20 - 50 років); прогресуючим перебігом захворювання з наслідками на інвалідність; частою двосторонньою локалізацією патологічного процесу (31 - 74 %); складністю та невисокою ефективністю оперативного лікування. Мета роботи - порівняльна характеристика рентгенологічного методу та методу остеосцинтиграфії в ранній діагностиці остеонекрозу у разі ендопротезування колінних суглобів. Остеосцинтиграфія проводилася на томографічній сцинтиляційній планарній гамма-камері "Тамара-301 Т" після внутрішньовенного введення 99m-Tc-пірофосфату активністю 550 - 770 МБк. Рентгенологічне дослідження проводили на цифровому рентгенологічному діагностичному комплексі РДК-ВСМ "Медапаратура КВО". За допомогою методу статичної остеосцинтиграфії та рентгенографії було обстежено 60 хворих з остеонекрозом КС, яким планувалося ендопротезування (32 жінки та 28 чоловіків), віком від 17-ти до 45-ти років (середній вік - 31,7 +- 4,2 року, медіана - 49 років). Порівняльний аналіз даних методик показав, що за допомогою рентгенографічного методу було одержано лише якісну характеристику змін із боку ураженого остеонекрозом суглоба (субхондральний некроз мищелків, інконгруентність суглобових поверхонь, потовщення кортикального шару тощо). Під час остеосцинтиграфії було одержано кількісні показники накопичення радіофармпрепарату в зоні некрозу, що надає змогу вірогідно визначити ступінь ураження остеонекрозом КС вже на ранніх стадіях патологічного процесу. Чим більший осередок гіпофіксації радіофармпрепарату в уражених остеоартрозом компонентах КС, тим вірогідно вищий ступінь їх ураження паталогічним процесом (p << 0,05). Висновки: остеосцинтиграфію та рентгенографію можливо використовувати в діагностичному скринінгу пацієнтів у разі ендопротезування КС, застосовувати з метою визначення стадії поширеності патологічного процессу за остеонекрозу, а також для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.

  Повний текст PDF - 211.194 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"