Використання методу двохетапної пластики зі збереженням сухожилка поверхневого згинача надає змоу знизити навантаження на зв'язковий апарат сухожилка глибокого згинача, уникнути виникнення згинальних контрактур і функціональної недостатності згинання пальця. Під час проведення біомеханічного експерименту - моделювання напружено-деформованого стану елементів згинального апарату пальців кисті - сухожилка поверхневого згинача, сухожилка глибокого згинача, зв'язок пальців кисті, фаланг пальців кисті - досліджувалися 3 моделі: з функціонуючими сухожилками поверхневого і глибокого згиначів, із функціонуючим сухожилком глибокого згинача, з функціонуючим сухожилком поверхневого згинача. Встановлено, що напруження в дистальних точках кріплення сухожилка глибокого згинача й анулярних зв'язок проксимальних і дистальних міжфалангових суглобів збільшується за відсутності сухожилка поверхневого згинача з максимальними значеннями за межсегментарних кутів згинання <$E70 symbol Р>. На основі проведених розрахунків виявлено закономірності розподілу зусиль на згинальний апарат пальців кисті та констатовано, що у випадках ізольованого пошкодження сухожилка глибокого згинача доцільно зберігати сухожилок поверхневого згинача з метою запобігання перенапруженню в дистальній точці фіксації сухожилка глибокого згинача і зв'язкового апарату пальця.

  Повний текст PDF - 441.341 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"