Проаналізовано результати консервативного й оперативного лікування 194 хворих із переломами дистального метаепіфіза плечової кістки. Середній вік хворих становив 50,2 року (від 19 до 89 років), чоловіків було 75 (38,7 %), жінок - 119 (61,3 %). Залежно від способу лікування пацієнтів було розподілено на 2 групи, у кожній із яких було виділено контрольну підгрупу та проведено аналіз результатів лікування. Переломи розподілено згідно з класифікацією AO/ASIF: тип 13A - 15 (7,7 %) осіб, тип 13B - 40 (20,7 %) та тип 13C - 139 (71,6 %). Проведено експериментальні та реовазографічні дослідження. Доведенл переваги комбінованого остеосинтезу за переломів дистального метаепіфіза плечової кістки. Середня тривалість диспансерного спостереження становила 39,0 +- 1,0 міс (від 7 до 48 місяців із моменту травми). Середня амплітуда активних рухів у ліктьовому суглобі становила <$E110,5~symbol С~1,2 symbol Р> (від 50 до <$E140 symbol Р>), середній бал за шкалою клініки Мейо - 81,7 +- 0,9 (від 45 до 100) та за шкалою бальної оцінки - 62,7 +- 0,7 (від 38 до 76). Відмінні функціональні результати одержані в 95 (49,0 %) хворих, добрі - в 41 (21,2 %), задовільні - у 28 (14,4 %) та незадовільні - у 30 (15,5 %) хворих.

  Повний текст PDF - 265.075 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"