Останнім часом дедалі частіше трапляються форми туберкульозу (ТБ), які не пов'язані із власне дихальною системою. Найбільша частка серед позалегеневих форм припадає на ТБ плеври. Це захворювання у разі несвоєчасно розпочатої терапії може призвести до пролонгації специфічного процесу у вигляді різних форм ТБ легень і ТБ позаторакальної локалізації. Мета роботи - дослідити стан протеолітичної системи на прикладі нейтрофільної еластази у хворих на гострий і хронічний туберкульозний плеврит (ТБП). Під спостереженням перебували 45 хворих на ТБП, основним виявом якого був синдром плеврального випоту різної локалізації. Хворих було розподілено на 2 групи. До I групи було залучено 26 (57,7 %) хворих з гострим перебігом ТБП, до II групи - 19 (42,2 %) пацієнтів з хронічним ТБП. Вивчення протеолітичної системи проводили шляхом визначення активності нейтрофільної еластази у сироватці крові за допомогою спектрофотометричного методу. Контрольну групу утворили 16 осіб (12 чоловіків та 4 жінки), які не мали захворювання на момент дослідження. Рівень еластази у цій групі становив у середньому 75,0 нмоль/(хв - мл), його вважали нормальним. В осіб з гострим процесом під час госпіталізації рівень нейтрофільної еластази становив від 62,5 до 309,8 нмоль/(хв - мл) (у середньому - (<$E160,8~symbol С~18,2>) нмоль/(хв - мл), тобто перевищував норму в 2,1 разу (p << 0,05)), у хворих на хронічний ТБП - від 183,4 до 351,6 нмоль/(хв - мл) (у середньому - (<$E255,5~symbol С~15,5>) нмоль/(хв - мл), тобто перевищував норму в 3,4 разу (p << 0,05)). Порівняння показників нейтрофільної еластази у разі гострого і хронічного ТБП виявило, що у хворих із хронічним специфічним процесом її вміст був вищим в 1,6 разу (p << 0,05). Висновки: значне підвищення рівня нейтрофільної еластази за ТБП може бути виявом стимуляції захисних сил організму хворого у цілому та продуктивно-проліферативних процесів. Це може бути також специфічним маркером ТБП та ознакою його хронізації, що є прямим показанням до оперативного втручання.Актуальність проблеми підвищення захворюваності на туберкульоз в Україні та у світі залишається незаперечною. На думку авторів, які на підставі даних літератури описали проблему поширеності туберкульозу в Україні, основними чинниками, що зумовлюють збільшення кількості випадків цього захворювання, залишаються несвоєчасність діагностики легеневого туберкульозу та труднощі його лікування з огляду на все більшу поширеність мультирезистентного туберкульозу (МРТБ) та туберкульозу з розширеною резистентністю. Мета роботи - установити залежність стану протеолітичної системи у хворих на туберкульоз легень (ТБЛ) залежно від чутливості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Обстежено 66 хворих на ТБЛ. У першій групі було 39 (59,1 %) хворих на чутливий до протитуберкульозних препаратів туберкульоз, у другій - 27 (40,9 %) хворих на МРТБ. Вивчено стан протеолітичної системи на прикладі нейтрофільної еластази. Швидкість зсідання еритроцитів у середньому становила (<$E32,2~symbol С~2,7>) у хворих на чутливий туберкульоз та (<$E23,6~symbol С~3,3>) мм/год у хворих на МРТБ, що більше в 1,4 разу (p << 0,05). Останнє може бути наслідком загальмованої реактивності у хворих з мультирезистентними формами ТБЛ. Рівень нейтрофілів у хворих першої групи становив <$E4,0~cdot~10 sup 9>/л, у хворих другої групи - <$E3,7~cdot~10 sup 9>/л (p >> 0,05). Значення нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз достовірно перевищувало норму в 1,5 разу (p << 0,01). У хворих на МРТБ рівень нейтрофільної еластази перевищував нормальні показники в 1,1 разу (p >> 0,05), що статистично не було достовірним. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий ТБЛ у порівнянні з хворими на МРТБ легень достовірно перевищував в 1,4 разу (p << 0,05), що, на думку авторів, може свідчити про гальмування реактивності організму. Висновки: автори вважають, що вищий рівень нейтрофільної еластази свідчить про своєчасно виявлений активний ТБЛ, менший - про задавнений МРТБЛ.

  Повний текст PDF - 1.211 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"