Мета роботи - сформувати чіткі алгоритми використання скорочених 12-місячних режимів на основі лінезоліду із показаннями диференціації залежно від профілю резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) (мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), туберкульоз з прерозширеною резистентністю (пре-РРТБ)), розробити чіткі критерії введення/виведення та показання до використання їх у хворих на МРТБ і туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ) на підставі вивчення безпосередніх і віддалених наслідків лікування. У проспективне обсерваційне дослідження "випадок-контроль" введено 370 хворих на МРТБ включно з пре-РРТБ або ризиком щодо МРТБ (РМРТБ). Для лікування хворим основної групи (187 пацієнтів) до одержання тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) МБТ призначали 6 протитуберкульозних препаратів: лінезолід (Lzd), левофлоксацин (Lfx), капреоміцин (Cm), протіонамід (Pt), циклосерин (Cs), піразинамід (Z). У разі одержання в ТМЧ тільки мультирезистентності Cm замінювали на канаміцин (Km) і продовжували інтенсивну фазу антимікобактеріальної терапії (ІФ АМБТ) загальною тривалістю 5 міс з переходом на підтримувальну фазу антимікобактеріальної терапії (ПФ АМБТ) тривалістю 7 міс без Km. У разі резистентності до офлоксацину (Ofx) або Km/Cm заміняли Lfx на моксифлоксацин (Mfx), додавали ізоніазид у високих дозах і продовжували ІФ АМБТ 6 міс з переходом на ПФ АМБТ тривалістю 6 міс без Cm. У разі нерезультативності ТМЧ у хворих з РМРТБ продовжували скорочений режим протягом 5 міс з переходом на ПФ тривалістю 7 міс без Cm. Хворі контрольної групи (183 пацієнти) одержували індивідуалізовані режими АМБТ стандартної тривалості - 8 міс ІФ АМБТ і 12 міс ПФ АМБТ без Lzd. У хворих на МРТБ, яким застосовували 12-місячні скорочені режими АМБТ, підвищилася ефективність лікування на 14,8 %, передусім за рахунок зменшення "перерваного лікування". Рецидиви виникли тільки у 3,8 % хворих, яких лікували за стандартним режимом без Lzd. У хворих на пре-РРТБ, яким застосовували 12-місячні скорочені режими АМБТ, підвищилася ефективність лікування на 41,6 % за рахунок зменшення показника не тільки "перерване лікування", а й "невдача лікування" та "помер". Рецидиви виникли тільки у 1,8 % хворих, яких лікували за стандартним режимом без Lzd. У хворих на РМРТБ лікування як за скороченим, так і стандартним режимом без Lzd виявилося однаково ефективним. Рецидивів протягом періоду спостереження не було. Висновки: застосування алгоритмів призначення і вибору 12-місячних скорочених режимів на основі Lzd надає змогу поліпшити показник "ефективне лікування" у хворих на МРТБ і РМРТБ на 27,1 % за рахунок зменшення кількості показників "невдале лікування" на 8,5 % та "перерване лікування" на 16,8 % і уникнути рецидивів протягом 6 - 12 міс після завершення лікування.

  Повний текст PDF - 1.234 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"