Мета роботи - дослідити гематологічні розлади у хворих з ко-інфекцією хіміорезистентний туберкульоз/ВІЛ (ХРТБ/ВІЛ) у стані виразної імуносупресії та оцінити ефективність імуноглобулінотерапії. Обстежено 52 пацієнтів на ХРТБ/ВІЛ віком від 20 до 55 років з рівнем CD4-лімфоцитів до 50 кл/мкл. Хворих було розподілено на 2 групи: 1-ша (контрольна) - 26 хворих, які одержували стандартне лікування протитуберкульозними препаратами другого ряду з антиретровірусною терапією; 2-га (основна) - 26 хворих, які одержували додатково в комплексній терапії внутрішньовенний IgG. До початку протитуберкульозної терапії у пацієнтів обох груп у 3,2 разу частіше спостерігався лейкоцитоз, ніж лейкопенія (50 і 15,4 %), лімфопенія в 7,3 разу перевищувала лімфоцитоз у 1-й групі та в 9,3 разу - у 2-й. Моноцитопенія спостерігалася у (76,9 +- 1,69) %, моноцитоз - у (15,4 +- 1,44) % хворих 1-ї групи та у (73,1 +- 1,77) і (15,4 +- 1,44) % 2-ї. Тобто майже у 5 разів частіше реєстрували моноцитопенію. Еозинофілію встановлено в обох групах із частотою (15,4 +- 1,44) %. Збільшення рівня нейтрофілів зафіксовано у (69,2 +- 1,85) та (73,1 +- 1,77) % хворих 1-ї та 2-ї груп відповідно. Анемію легкого та середнього ступеня реєстрували в однаковій кількості - у (38,5 +- 1,95) % хворих 1-ї й 2-ї груп, а анемію тяжкого ступеня - у (11,5 +- 1,28) % в 1-й групі та у (15,4 +- 1,44) % - у 2-й. Тромбоцитопенію діагностовано у (34,6 +- 1,91) та (38,5 +- 1,95) % хворих 1-ї й 2-ї груп. Висновки: у хворих 1-ї групи вже після 2 тиж лікування спостерігалися лейкоцитоз, нейтрофілія, імфопенія, у хворих 2-ї завдяки приєднанню до курсу лікування внутрішньовенного знизилися рівні лейкоцитів і нейтрофілів. Крім того, зменшилися вияви анемії за рахунок зниження токсичного навантаження на органи кровотворення.

  Повний текст PDF - 1.026 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"