Мета роботи - аналіз ефективності інвазивних методів діагностики та розробка алгоритму їх оптимального застосування. У дослідженні взяли участь 164 пацієнти, які проходили діагностику ДУ "Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України" в 2008 - 2014 рр. Використано трансбронхіальну біопсію внутрішньогрудних лімфовузлів під ультразвуковим контролем (48, або 25,3 % втручань), біопсію із застосуванням медіастиноскопії (36, або 18,9 %), зідеоасистовану біопсію (100, або 52,7 %), відкриту біопсію (6, або 3,2 %). Середній вік хворих становив 37,0 +- 11,8) року; чоловіків було 96 (58,5 %), жінок - 68 (41,5 %). Інформативність неінвазивних методів діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії становила 21,4 %. Частота помилкових діагнозів у разі неінвазивної діагностики сягала 64,3 %. Чутливість відеоасистованого оперативного втручання без мініторакотомії - 90,2 %, відеоасистованого оперативного втручання з мініторакотомією - 94,4 %, медіастиноскопії з біопсією - 88,9 %, трансбронхіальної біопсії під ультразвуковим контролем - 72,9 %, відкритої біопсії - 100,0 %. На підставі цих даних розроблено алгоритм застосування інвазивних методів діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії. Висновки: визначено ефективність застосування інвазивних методів, що стало підгрунтям для розробки алгоритму їх оптимального застосування для підвищення точності діагностики синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії.

  Повний текст PDF - 900.494 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"