Мета дослідження - встановити частоту та тяжкість синдрому відновлення імунної системи під випливом антиретровірусної терапії хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ. У проспективному контрольованому дослідженні, в якому взяли участь 128 хворих із новими випадками ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ, 64 особам призначено антиретровірусну терапію. Методом підбору пари за статтю, віком, характером туберкульозного процесу та ступенем імунодефіциту, наявністю опортуністичних захворювань було сформовано групу порівняння хворих, які не одержували антиретровірусної терапії. У кожній групі у 44 (68,7 %) пацієнтів був туберкульоз легень. У 20 (31,3 %) пацієнтів із позалегеневим туберкульозом був міліарний туберкульоз із ураженням легень та внутрішньогрудних і черевних лімфатичних вузлів, туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів. Опортуністичні хвороби діагностовано у 51 хворого кожної групи: орофаренгіальний кандидоз, вірусний гепатит B та/або C. У 32 хворих кожної групи виявлено виразний імунодефіцит (CD4<^>+ було менше 50 в 1 мкл, у решти пацієнтів - <$E>>~50~<<~200> клітин в 1 мкл). Висновки. Розвиток синдрому відновлення імунної системи та тяжкість його перебігу зумовлені малою кількістю (до 50 клітин/мкл) CD4<^>+-лімфоцитів, позалегеневою формою туберкульозу. Синдром відновлення імунної системи розвивається в будь-який період протитуберкульозної хіміотерапії у пацієнтів із виразним імунодефіцитом, а тяжкість його перебігу з ризиком летального наслідку визначається низьким рівнем CD4-лімфоцитів (до 50 клітин/мкл).

  Повний текст PDF - 184.374 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"