Мета роботи - вивчити клінічні особливості перебігу позалікарняної пневмонії (ПП) та гострого обструктивного бронхіту у дітей різного віку для оптимізації лікування гострої патології респіраторної системи. Методом простої випадкової вибірки сформовано когорту хворих на гостру респіраторну патологію дітей різного віку (75 пацієнтів), які одержували стаціонарне лікування. Першу (I) клінічну групу сформував 51 пацієнт із верифікованим діагнозом "Позалікарняна пневмонія, гострий перебіг", а до другої (II) клінічної групи ввійшли 24 дитини з проявами бронхообструктивного синдрому (БОС). Одержані результати проаналізовано за допомогою пара- та непараметричних методів; оцінку діагностичної цінності тестів проведено з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості та специфічності. Найчастішими скаргами у хворих на ПП були кашель (100 %), лихоманка (84,3 %) та ознаки інтоксикації (90,2 %), які лише у кожної другої дитини (45,1 %) поєднувалися з задишкою. Водночас у дітей із БОС кашель (100 % випадків) і задишка (83,3 % спостережень) були провідною комбінацією скарг, проте нерідко у поєднанні з симптомами інтоксикації (70,8 % осіб) та гіпертермією (у 66,7 % дітей). Аналіз аускультативних змін над легеневими полями показав наявність асиметричності аускультативних феноменів у більшості (90,3 %) хворих I групи та у 16,7 % хворих II групи (p<$E phi> << 0,001). У цьому випадку збереження асиметричності аускультативних знахідок у динаміці спостереження 2 дні та більше відмічалося у 90,2 % хворих на пневмонію та лише у 12,5 % пацієнтів із БОС (p<$E phi> << 0,001). У пацієнтів із БОС реєструвалися наступні аускультативні ознаки: ослаблене дихання над обома легеневими полями у кожного п'ятого пацієнта (20,8 %), наявність двобічної (без асиметричності) крепітації/дрібнопухирчастих хрипів - у 12,5 % осіб. Свистячі хрипи без їх чіткої фіксації вислуховувалися у всіх пацієнтів із БОС та у половини (52,9 %) хворих на ПП (p << 0,001). Встановлено, що найбільш чутливими у виявленні пневмонії у дітей є симптомокмплекс, що поєднує кашель, гіпертермію та/чи інтоксикацію, або комбінація кашлю з явищами інтоксикації та дихальної недостатності, а найбільш специфічними серед клінічних ознак - асиметричність притуплення перкуторного легеневого звуку, поєднання асиметричності ослабленого дихання з локальними крепітуючими/дрібнопухірцевими хрипами, що персистують деякий час на тлі отримуваної стартової емпіричної антибіотикотерапії. Найбільш значущими ознаками гострого обструктивного бронхіту у дітей є: поєднання нормотермії з кашлем, візингом та експіраторною задишкою; під час обстеження органів грудної клітки відсутність асиметричності перкуторних та аускультативних феноменів із одночасними ознаками здуття грудної клітки та коробковим звуком за перкусії, які, в цілому, є підставою для призначення пацієнтам дезобструктивної терапії.

  Повний текст PDF - 115.679 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"