Наукова періодика України Сучасна педіатрія. Україна


Колоскова О. К. 
Етіологічна діагностика гострого тонзилофарингіту у дітей / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк // Современная педиатрия. - 2019. - № 3. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_3_3
Мета роботи - вивчити етіологічну діагностику гострого тонзилофарингіту (ГТФ) у дітей і встановити діагностичну цінність загальноклінічних і параклінічних показників у верифікації тонзилофарингітів нестрептококової етіології для оптимізації лікування. Обстежено 102 дитини з ГТФ. За результами засівів із тонзилярної поверхні на бета-гемолітичний стрептокок (БГС) групи А сформовано дві клінічні групи (ГК) спостереження: першу (I) склали 68 хворих на нестрептококовий гострий тонзилофарингіт, другу (II) - 34 дитини, у яких висівався БГС групи А. Попри відсутність суттєвих відмінностей у клінічних проявах захворювання, у перший день госпіталізації вони були виразнішими у дітей зі стрептококовим ГТФ. Провідним симптомом стало підвищення температури тіла, яка у 20,9 % хворих I групи була субфебрильною та у половині (50,7 %) випадків перевищувала 38,5 <^>oC. У пацієнтів II КГ така температурна реакція відмічалася у 36,1 % (p << 0,05) тау 57,6 % спостережень (p >> 0,05). Наявність кашлю у дітей із запаленням піднебінних мигдаликів свідчила про нестрептококову етіологію запального процесу зі специфічністю тесту 70,5 % і передбачуваною цінністю позитивного результату 60,0 % (95 % ДІ 46,4 - 72,6). На початку захворювання виразність ексудативного компоненту ГТФ у обстежуваних дітей суттєво не відрізнялася і становила 2,6 - 0,17 бала у хворих I КГ і 2,9 - 0,23 бала у дітей групи порівняння (p >> 0,05). У дітей I КГ лейкоцитоз периферичної крові більше 10,0 Г/л виявлено у 29,4 % випадків, паличкоядерні нейтрофіли більше 15,0 % - у 47,1 % випадків, сегментоядерні більше 50,0 % - у 48,5 % спостережень, у хворих на стрептококовий тонзилофарингіт наведені маркери лейкограми периферичної крові визначалися відповідно у 44,1 % (p << 0,05), 38,2 % (p >> 0,05), 41,1 % (p >> 0,05) спостережень. Зроблено висновки, що у пацієнтів із нестрептококовим ГТФ вірогідно рідше визначалася фебрильна температура тіла (ВШ = 4,1) і несуттєво рідше мав місце набряк і нашарування на мигдаликах (ВШ = 1,7), збільшення та болючість шийних лімфатичних вузлів, наявність кашлю.
  Повний текст PDF - 99.544 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Колоскова О.
  • Іванова Л.
  • Горбатюк І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Колоскова О. К. Етіологічна діагностика гострого тонзилофарингіту у дітей / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк // Современная педиатрия. - 2019. - № 3. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_3_3.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Колоскова Олена Костянтинівна (медичні науки)
  • Іванова Лоріна Алімівна (медичні науки)
  • Іванова Лорина Алімівна (медичні науки)
  • Іванова Лілія Анатоліївна (медичні науки)
  • Горбатюк Ірина Борисівна (медичні науки)
  • Горбатюк Інна Борисівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського