Мета роботи - надати характеристику клініко-патогенетичним фазам адаптації у дітей із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) і розробити алгоритм їх діагностики. Обстежено 194 дитини з ПАГ віком 9 - 12 років. Усім дітям проведено загальноклінічне обстеження; добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ); опитування за тестом самооцінки функціонального стану (САН) і суб'єктивної оцінки якості нічного сну (СОН); визначення рівня "вільного кортизолу", 6-сульфатоксимелатоніну у сечі, N-термінального фрагменту мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), тромбоксану та простацикліну у сироватці крові; велоергометричну пробу та ЕхоКГ. З метою систематизації одержаних даних проведено ієрархічний агломеративний кластерний аналіз одновимірних асиметрично розподілених даних. Розроблено алгоритм, за яким діагностуються клініко-патогенетичні фази адаптації за ПАГ у дітей. Згідно з алгоритмом, для встановлення клініко-патогенетичної фази адаптації дітям із ПАГ є необхідним проведення ДМАТ. Залежно від форми гіпертензії, показників середньодобового систолічного артеріального тиску, результатів тестів САН і СОН, рівня магнію та NT-proBNP у сироватці крові, рівня толерантності до фізичного навантаження та наявності або відсутності гіпертрофії лівого шлуночка встановлюється клініко-патогенетична фаза адаптації і призначається відповідне лікування. Зроблено висновки, що ПАГ у дітей характеризується зміною адаптаційних фаз по мірі прогресування - від первинної дезадаптації через фазу компенсації адаптації до вторинної дезадаптації. Клініко-патогенетичну фазу адаптації слід ураховувати під час призначення лікування дітям із ПАГ, проводячи підбір терапії та перевіряючи ефективність лікувальних заходів.

  Повний текст PDF - 978.774 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"