Мета роботи - дослідити особливості психологічного статусу у дітей із бронхолегеневою патологією. Порівняно рівень психічної напруги (за результатами анкетування Beck Youth) у дітей із гострими бронхолегеневими захворюваннями (1 група) та з бронхіальною астмою (БА) (2 група). Більшість дітей у 2-й групі (84,0 +- 5,0 %) характеризувалися психосоматичною дезорієнтацією та нестійкістю до стресу; водночас у 1-й групі виявлено 28,5 +- 3,8 % пацієнтів із порушенням психоемоційного стану. Середній рівень тривожності спостерігався у 40,0 +- 3,0 % пацієнтів 2-ї групи та у 14,3 +- 2,7 % хворих 1-ї групи. Високий рівень тривожності спостерігався у 32,0 +- 4,5 % дітей 2-ї групи та у 9,5 +- 2,6 % 1-ї групи. Занижену самооцінку виявлено у 64,0 +- 5,5 % дітей 2-ї групи, у 1-й групі дітей із заниженою самооцінкою не було; нормальну самооцінку виявлено у 28,0 +- 2,5 і 71,4 +- 3,1 % відповідно, високу - у 8,0 +- 1,5 та у 28,6 +- 4,2 % відповідно. У 12 +- 1,5 % дітей 2-ї групи спостерігалися ознаки депресії. Зроблено висновки, що психоемоційний стан у пацієнтів, хворих на БА, характеризувався підвищенням рівня тривожності та переважно заниженою самооцінкою у порівнянні з групою дітей із гострою бронхолегеневою патологією. Виявлені особливості обгрунтовують доцільність проведення оцінки психологічного стану на всіх етапах роботи з дітьми, які мають хронічні захворювання органів дихання.

  Повний текст PDF - 115.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"