Незважаючи на заявлену виробниками властивість препаратів із часозалежним механізмом вивільнення (наприклад, препарату пентаса) рівномірно вивільняти діючу речовину по всьому ШКТ і зокрема по всій товстій кишці, результати нещодавніх досліджень свідчать про те, що вони не мають переваги перед месалазинами з pH-залежним механізмом вивільнення (салофальк та мезавант) під час лікування ЗЗК з ураженням товстої кишки, навпаки, гірше доставляють діючу речовину до місця запалення. Тому під час вибору лікування ЗЗК з локалізацією у товстій кишці перевагу слід віддавати препаратам з pH-залежним механізмом вивільнення, оскільки вони надають змогу досягти вищої концентрації 5-АСК у слизовій оболонці, що статистично значущо корелює з кращими результатами лікування завдяки як безпосередній дії 5-АСК на слизову оболонку та пригнічення дії медіаторів запалення, так і її позитивному впливу на мікробіоту товстої кишки шляхом корекції дисбіозу, що спостерігають у всіх пацієнтів із ЗЗК у стадії загострення. Під час вибору тактики лікування пацієнтів з ЗЗК лікарі мають пам'ятати про принципи доказової медицини, відстежувати нові дані щодо застосування препаратів 5-АСК та відповідні дослідження та не забувати про наявність ректальних форм препаратів 5-АСК для лікування дистальних колітів.