Наведено дані щодо участі інфекції Helicobacter pylori в ініціації та прогресуванні змін метаболічного статусу в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД-2), інсулінорезистентністю, ожирінням, серцево-судинними захворюваннями. Доведено внесок інфекції H. pylori у збільшення частоти інфарктів міокарда та інсультів у пацієнтів з ЦД-2. Обгрунтовано тривалість застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) за наявності H. pylori у разі метаболічно-асоційованих станів (МАС), а також їх вплив на мікробіоту стравоходу і шлунка. Рішення про тривалість терапії ІПП не лише у випадку кислотозалежних захворювань, а і під час проведення ерадикаційної терапії H. pylori слід приймати на підставі клінічних рекомендацій та протоколів лікування цих захворювань з урахуванням віку пацієнта, його індивідуальних особливостей, супутніх захворювань, динаміки перебігу захворювання і наявності ускладнень. Застосування ІПП змінює склад мікробіоти шлунка, підвищуючи pH >> 4,0. Це сприяє швидкому розмноженню Lactobacillus spp. і Streptococcus spp. та інших анаеробів. Однак результати досліджень щодо користі або шкоди таких змін суперечливі, що потребує проведення додаткових досліджень. Обгрунтовано доцільність застосування езомепразолу (езонекса) у пацієнтів з МАС на підставі особливостей фармакокінетики, фармакодинаміки, а також клінічної ефективності та безпечності. Особливістю метаболізму езомепразолу є феномен стереоселективності, що забезпечує кращий контроль над секрецією, а також тривалішу дію в пацієнтів, котрі швидко метаболізують ІПП. Для поліпшення результатів лікування пацієнтів з МАС виправдане призначення пробіотика лактіалє.

  Повний текст PDF - 1.638 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"