Наукова періодика України Сучасна гастроентерологія


Просоленко К. О. 
Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на кардіогемодинамічні показники та судинні порушення у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / К. О. Просоленко, В. І. Молодан, А. С. Шалімова // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 2. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_2_7
Мета роботи - оцінити вплив неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) на стан ниркової функції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ). Об'єктом дослідження були 88 хворих на НАЖХП з ГХ II стадії, 2-го ступеня. Досліджували антропометричні параметри, офісний артеріальний тиск, показники вуглеводного та ліпідного обміну, запальної активності, вміст адипонектину, інсулінорезистентність, печінкові біохімічні тести, швидкість клубочкової фільтрації, мікроальбумінурію. Проводили ультразвукове дослідження печінки. Хронічна хвороба нирок статистично значущо частіше трапляється у пацієнтів зі стеатозом III ступеня. Ступінь стеатозу печінки асоціюється з порушенням функції нирок. Стан ліпідного обміну, рівень запалення, ступінь інсулінорезистентності та артеріальної гіпертензії залежать від стану ниркової функції. Найважливішими чинниками, які впливають на стан ниркової функції у пацієнтів з НАЖХП та ГХ, є систолічний артеріальний тиск, гіпертригліцеридемія, інсулінорезистентність, прозапальний статус, підвищення рівня gamma-глутамілтранспептидази. Висновки: коморбідність НАЖХП та ГХ асоціюється з ризиком виникнення хронічної хвороби нирок.Мета роботи - порівняти структурно-функціональний стан серця, судин і печінки у пацієнтів з ізольованою гіпертонічною хворобою (ГХ) і у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Обстежено 117 пацієнтів з НАЖХП та ГХ II стадії, 2 ступеня, які перебували на лікуванні у ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України", з них 63 (53,86 %) чоловіки та 54 (46,14 %) жінки. Середній вік пацієнтів - (54,4 +- 5,9) року. Пацієнтів було розподілено на групи залежно від наявності НАЖХП та показника NAFLD fibrosis score (НІФ): 1-ша група - 74 пацієнти з ГХ та НАЖХП (НІФ <$Esymbol У~-1,455>), 2-га група - 43 пацієнти з ГХ та НАЖХП (НІФ << -1,455), 3-тя група - 30 пацієнтів ГХ без НАЖХП. До контрольної групи було залучено 20 практично здорових осіб. Групи були порівнянні за віком, співвідношенням статей, стадією ГХ, ступенем артеріальної гіпертензії, функціональним класом хронічної серцевої недостатності. Для діагностики стеатозу печінки застосовували ультразвуковий метод дослідження з використанням діагностичних систем GE (США) та Ultima PA ("Радмір", Україна) в одно-, двовимірному і допплерівських режимах з кольоровим картуванням за загальноприйнятими методиками. Установлено, що для пацієнтів з НАЖХП та ГХ є характерними порушення структурно-функціонального стану серця та артерій. Хворі на ГХ у поєднанні з НАЖХП та фіброзом печінки відрізняються від пацієнтів з ГХ у поєднанні з НАЖХП без фіброзу печінки та ізольованою ГХ статистично значущо більшими величинами товщини комплексу інтима - медія (ТІМ) сонних артерій, індексу маси міокарда (ІММ) лівого шлуночка (ЛШ) та інтегрального показника діастолічного наповнення ЛШ (E/e). У пацієнтів з коморбідністю НАЖХП, ГХ та фіброзу печінки збережена систолічна функція ЛШ, мають місце прогностично несприятливіші варіанти ремоделювання ЛШ (концентрична (55,4 %) та ексцентрична (43,8 %) гіпертрофія). Виявлено наявність статистично значущого прямо пропорційного зв'язку між значеннями НІФ та ІММ (rs = +0,34), що доводить вплив прогресування ураження печінки на прогресування гіпертрофії ЛШ у пацієнтів з НАЖХП та ГХ, між НІФ і ТІМ (rs = +0,28) а також статистично значущий обернено пропорційний кореляційний зв'язок між НІФ та E/e (rs = -0,32), між НІФ та ступенем ендотелійзалежної вазодилатації плечових артерій (rs = -0,31), що свідчить про зв'язок між наявністю і ступенем фіброзу печінки та станом артерій у пацієнтів з коморбідністю НАЖХП та ГХ. Висновки: у пацієнтів з коморбідністю ГХ, НАЖХП і фіброзу печінки є характерним збільшення величини ТІМ сонних артерій, ІММ ЛШ, E/e. Зміни судинної стінки у цих пацієнтів виявляються вираженішим збільшенням ТІМ і зниженням ступеня ендотелійзалежної вазодилатації плечових артерій у порівнянні з хворими на ізольовану ГХ.
  Повний текст PDF - 1.462 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Просоленко К.
  • Молодан В.
  • Шалімова А.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Просоленко К. О. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на кардіогемодинамічні показники та судинні порушення у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / К. О. Просоленко, В. І. Молодан, А. С. Шалімова // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 2. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_2_7.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Просоленко Костянтин Олександрович (медичні науки)
  • Молодан Володимир Ілліч (1961–) (медичні науки)
  • Шалімова Анна Сергіївна (1983–) (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського