Мета дослідження - вивчити базовий рівень та динаміку показників ліпідного і вуглеводного обміну, адипонектину та прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлини alpha (ФНП-alpha) та інтерлейкін-6 (ІЛ-6)) у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та гіпертонічною хворобою (ГХ) за використання комбінованої терапії. Обстежено 88 пацієнтів (49 чоловіків (55,68 %) та 39 жінок (44,32 %)) з НАЖХП і ГХ II стадії 2-го ступеня, які перебували на лікуванні у ДУ "Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України". Середній вік пацієнтів - (51,3 +- 6,2) року. Контрольну групу склали 30 здорових донорів порівнянного віку чоловічої та жіночої статі. Вивчали показники ліпідного та вуглеводного обмінів, артеріального тиску, вміст адипонектину та прозапальних цитокінів (ФНП-alpha та ІЛ-6) за допомогою загальноприйнятих методів. Проводили УЗД печінки та інших органів шлунково-кишкового тракту. Пацієнтів з НАЖХП та ГХ (n = 88) розподілили на 2 групи. Пацієнти 1-ї групи (n = 44) одержували лізиноприл у дозі 10 мг/добу та аторвастатин у дозі 10 - 20 мг/добу, пацієнти 2-ї групи (n = 44) - додатково omega3-поліненасичені жирні кислоти (omega3-ПНЖК) у дозі 2 г/добу та урсодезоксихолеву кислоту (УДХК) в дозі 10 мг/кг маси тіла на добу. Тривалість лікування - 12 міс. Усім пацієнтам надавали рекомендації щодо раціонального харчування та збільшення аеробних фізичних навантажень. У пацієнтів з НАЖХП та ГХ установлено порушення ліпідного та вуглеводного обмінів, підвищення вмісту прозапальних цитокінів (ФНП-alpha та ІЛ-6) та зниження рівня адипонектину. Метаболічний профіль був гіршим у пацієнтів з НАЖХП та ГХ у поєднанні з ожирінням. Значно кращого результату щодо вмісту тригліцеридів, ФНП-alpha та ІЛ-6 було досягнуто у разі призначення комплексної терапії з використанням УДХК та omega3-ПНЖК (2-га група). У цих пацієнтів рівень адипонектину підвищився на 47,57 % у порівнянні з 20,67 % у 1-й групі (p << 0,001). Висновки: комбінована терапія, яка передбачає прийом аторвастатину, лізиноприлу, УДХК і omega3-ПНЖК у поєднанні з немедикаментозною терапією у пацієнтів з НАЖБП і ГХ у порівнянні з прийомом лізиноприлу та аторвастатину у поєднанні з немедикаментозною терапією є більш ефективною для лікування та корекції асоційованих з НАЖХП метаболічних порушень, що може сприяти зниженню загального кардіометаболічного ризику та покращанню прогнозу життя у пацієнтів з НАЖХП і ГХ.

  Повний текст PDF - 1.3 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"