Вивчено особливості вмісту кальцію у слині пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та порівнено з показниками практично здорових добровольців. Проаналізовано зразки слини 22 хворих на ГЕРХ. Усім пацієнтам проведено анкетування за допомогою модифікованої анкети Лікерта, ендоскопічне обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Під час анкетування визначено типові (печію, відрижку кислим) для ГЕРХ скарги. Під час ендоскопії зафіксовано недостатність кардіального жому, почервоніння слизової оболонки, закид шлункового і/або дуоденального вмісту в нижній відділ стравоходу (неерозивна форма ГЕРХ), ерозивно-виразкові пошкодження слизової оболонки стравоходу (ерозивна форма ГЕРХ). Досліджено нестимульовану слину, зібрану через 30 хв після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Вимірено вміст кальцію в слині за допомогою кальцій-чутливого барвника - арсеназо III. Нормальні значення рівня кальцію в слині людини встановлено на 18 практично здорових добровольцях. Середнє значення вмісту кальцію у слині у дослідній групі становило (<$E0,63~symbol С~0,09>) ммоль/л, а в контрольній - (<$E1,02~symbol С~0,12) ммоль/л (p << 0,01). Аналіз дисперсій цих вибірок виявив, що на рівні значущості p << 0,05 дисперсії в обох групах є гомоскедастичними (F = 1,6). Варіабельність значень рівня кальцію в слині у контрольній групі становила 36 %, у дослідній і 48 %. Співмірні величини варіабельності та дисперсії свідчать про відносну однорідність груп і можливість порівняння значень між цими вибірками. Потужність дослідження становила 70 % (згідно з номограмою Альтмана). Виявлене зменшення рівня кальцію у слині хворих на ГЕРХ, імовірно, призводить до зниження скоротливої здатності нижнього стравохідного сфінктера, що відіграє певну роль у виникненні та прогресуванні ГЕРХ. Висновки: встановлено достовірне зниження рівня іонізованого кальцію у слині хворих на ГЕРХ. Визначення діагностичної цінності дослідженого критерію надасть змогу впровадити його в практику як одного з методів неінвазивної діагностики ГЕРХ.Мета дослідження - вивчення особливостей вмісту іонізованого кальцію у шлунковому соку хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Після аналізу рівня кальцію у шлунковому соку хворих на ГЕРХ і практично здорових встановлено, що у хворих на ГЕРХ рівень кальцію у шлунковому соку статистично достовірно нижчий у порівнянні з нормою. Проаналізовано співвідношення вмісту іонізованого кальцію у слині та аналогічного показника у шлунковому соку. Виявлено збільшення співвідношення рівня іонізованого кальцію у слині та шлунковому соку у хворих на ГЕРХ. Цей коефіцієнт підвищується з прогресуванням захворювання, що може свідчити про поглиблення розладів моторики шлунково-стравохідного з'єднання.

  Повний текст PDF - 143.373 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"