Описано основні напрями сучасних кінесичних досліджень у паралінгвістичному аспекті. Увагу приділено терміну "паралінгвістика", що вивчає комунікативно значущі невербальні компоненти і "кінесика", в межах якої у широкому розумінні розглядають мову тіла. Визначено, які терміни використовують для позначення невербальних одиниць. Встановлено, що жести можуть розглядатися як допоміжний функціональний компонент. Жести необхідні в тих випадках, коли неможлива вербалізація (наприклад, через мовний бар'єр і проблеми зі слухом). Крім того, жести часто використовуються тоді, коли вербальні висловлення вважались би соціально неприйнятними. Проаналізовано, які 6 основних функцій виконують жести. З'ясовано, що немовні комунікативні системи людини є підпорядкованими, вторинними системами. Відзначено, що невербальним компонентам притаманні свої закономірності формування висловлення та передачі інформації. Розкрито основні напрями сучасних кінетичних досліджень. Розглянуто 3 великі кінетичні групи: прекінесика, мікрокінесика, макрокінесика. Невербальним компонентам притаманні свої закономірності формування висловлення та передачі інформації, які тільки нині стають предметом досліджень із теорії комунікації. Принципові методологічні питання, які охоплюють вивчення всіх видів кінесики (від жестів до пантоміми), фонації (від мовлення до вокального мистецтва), проксеміки (пози, положення створять можливість запобігти комунікативним невдачам у процесі спілкування представників різних етнокультур.

  Повний текст PDF - 419.264 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"