Мета роботи - вивчення факторів ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у дітей для ранньої діагностики хвороби та своєчасного призначення базисної терапії. Проведено ретроспективну оцінку клініко-анамнестичних особливостей у 110 дітей, хворих на БА (основна група), та у 120 дітей із рекурентним бронхообструктивним синдромом (РБОС) на тлі гострої бронхолегеневої патології в анамнезі (група порівняння), у яких в подальшому не було симптомів БА. Виявлення предикторів розвитку БА проведено на підставі аналізу медичної документації та анкетування батьків і дітей. Аналіз результатів ретроспективного дослідження антенатального анамнезу показав, що частота гестозу, багатоводдя, фетоплацентарної недостатності, TORCH-інфекцій була достовірно вищою у матерів дітей із БА в порівнянні з матерями дітей із рекурентним БОС. Матері дітей із БА хворіли на ГРЗ під час вагітності в 5,6 разу частіше, ніж матері дітей із рекурентним БОС. Частота раннього штучного вигодовування та раннього введення в раціон не модифікованого коров'ячого молока була вдвічі вищою серед дітей із БА. Вагомими предикторами розвитку БА були також обтяжений сімейний алергологічний анамнез по лінії матері і обох батьків, атопічний дерматит і харчова алергія в анамнезі. Зроблено висновки, що для своєчасної діагностики БА у дітей слід ретельно аналізувати анте- та постнатальний анамнез, значну увагу приділяти вивченню характеру харчування, алергічних проявів в анамнезі у дитини та алергічних захворювань у членів сім'ї; на підставі комплексної оцінки предикторів розвитку БА слід формувати групи ризику серед дітей із рекурентним обструктивним синдромом з ознаками свистячого дихання (wheezing) в анамнезі, що сприятиме ранній діагностиці та покращанню контролю за хворобою.

  Повний текст PDF - 402.26 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"