Зазначено, що не дивлячись на значні досягнення хірургії, анестезіології, реаніматології, фармакології та інших областей медицини, летальність у випадку перитоніті залишається все ще досить високою, і за даними різних авторів становить від 20 до 92,8 %. У зв'язку з цим постає досить актуальним вивчення ключових особливостей патогенезу гострого розлитого перитоніту (ГРП) з урахуванням сучасних досягнень медичної та фармацевтичної індустрії, а також пошуку нових засобів для попередження розвитку ускладнень. Об'єктом дослідження була кров 128 білих щурів-самців лінії Вістар, яких розділено на 4 групи: I - інтактна, II - контрольна, III - з експериментальним каловим ГРП; IV - з ГРП та одноразовим введенням препарату біоцерулін ("Біофарма", Київ, Україна), до березня 2009 р. випускався під торгівельною назвою церулоплазмін, в дозі 10 мг/кг одноразово внутрішньочеревинно через 30 хв від початку експерименту. У крові визначали показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ): дієнові кон'югати (ДК) та активні продукти тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП). Оцінено стан антиоксиантного захисту (АОЗ) за допомогою активності каталази та церулоплазміну через 1, 12, 24 і 48 год від початку експерименту. Встановлено, що ГРП супроводжується вираженою активацією процесів пероксидного окиснення за рахунок прогресуючого зростання ДК і ТБК-АП, а також неадекватною реакцією ферментів АОЗ. Проте за умов корекції церулоплазміном визначалося значне зниження показників ПОЛ і підвищення активності АОЗ. Окрім того, у тварин IV групи зафіксовано достовірне зниження летальності на 15 %.

  Повний текст PDF - 377.91 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"