Проведено аналіз сучасних установок і пристроїв для виробництва ріпако-метилового ефіру та сумішевого біопалива. Зроблено висновки, що недоліком практично всіх існуючих технологій виробництва біопалива є використання ємнісних апаратів з перемішувальними пристроями, у яких є неможливою суттєва інтенсифікація тепломасообмінних процесів, а також його розшарування з часом на вихідні складові - дизельне паливо та рослинну олію (або ріпако-метилового ефіру), що ускладнює експлуатацію дизельного двигуна. Експериментально встановлено, що для інтенсифікації процесу одержання біодизельного палива тільки кавітаційного і термічного впливу на рослинні олії та метанол є недостатнім. Необхідний подальший пошук ресурсозберігальних технологій одержання якісного біодизельного палива, подальший розвиток нових конструкцій біореакторів, в яких інтенсифікація процесу досягається за рахунок багатофакторного впливу на реагенти зовнішніх силових полів різної фізичної природи. Безсумнівний інтерес у цьому плані викликають технічні рішення, спрямовані на створення змішувачів з механічним, кавітаційним, електричним та електромагнітним впливом.

  Повний текст PDF - 212.11 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"