Мета дослідження - надати інтегральну оцінки якості природних і питних вод та провести відповідне оцінювання якості вод річки Дніпро з урахуванням радіаційних показників у місцях питних водозаборів і питних водопровідних станцій. Проаналізовано матеріали КП "Черкасиводоканал", КП "Дніпроводоканал", КП "Водоканал", КП "Бердянськводоканал", КП "Облводоканал". Протягом трьох років (2015 - 2017 рр.) досліджено 468 проб води 7 водопровідних станцій, що як вихідні використовують воду р. Дніпро, за 25 санітарноіхімічними та 2 радіаційними (alpha- і beta-активність) показниками. Під час проведення досліджень було використано методи: бібліографічний, санітарноіхімічний, експертної та інтегральної оцінок. Для проведення інтегральної оцінки якості вихідних і питних вод водопровідних станцій уперше було впроваджено спосіб ієрархічної згортки змінних в методі аналізу ієрархій Т. Сааті шляхом поетапного експертного порівняння різних груп показників та показників у групах. Вагові коефіцієнти для характеристик якості води розраховувалися як суперпозиція експертних ваг для кожної групи з урахуванням відносних оцінок значущості для комплексного показника груп між собою. Виявлено, що середній комплексний показник для всіх станцій у вихідній воді навесні, влітку та восени достовірно (p << 0,001) більший, ніж взимку, а після очищення не змінюється за сезонами року. Якщо порівнювати між собою комплексні показники для вод всіх станцій, то мінімальні їх значення були для вод КП "Черкасиводоканал" (0,177 +- 0,005 та 0,167 +- 0,005 - вихідних та питних відповідно) та КНФС КП "Дніпроводоканал" (0,156 +- 0,006 - вихідних). Максимальні значення комплексних показників було виявлено для вод вихідних - ДВС-1 м. Запоріжжя для блоків №1 і №2 (0,267 +- 0,008 для кожної) та КП "Облводоканал" (0,273 +- 0,004), питних - ДВС-1 м. Запоріжжя (0,260 +- 0,008 та 0,265 +- 0,008 відповідно) та КП "Бердянськводоканал" (0,282 +- 0,009). На деяких станціях після очищення спостерігається збільшення значення комплексного показника, а на інших - зменшення чи його стабільність. Висновки: розроблено оцінку методології визначення якості природних і питних вод радіаційних показників, що надасть змогу обробляти великі масиви показників шляхом їх поетапного експертного зіставлення з суттєвим спрощенням роботи експертів і без втрати точності результатів оцінювання; інтегральна оцінка екологічного стану води річки Дніпро у місцях питних водозаборів надала змогу встановити, що комплексний показник якості зазначених вод має мінімальне значення взимку, а після очищення на водопровідних станціях стабільний протягом року. Виявлено динаміку змін інтегрального показника по роках (2015 - 2017 рр.) та вздовж русла річки. Мінімальні значення комплексних показників якості вихідних вод виявлено для станцій - КП "Черкасиводоканал" та КНФС КП "Дніпроводоканал", максимальні - блоків № 1, 2 ДВС-1 м. Запоріжжя та КП "Облводоканал". Підтверджено, що з метою ефективного проведення державного моніторингу якості природних та питних вод у просторово-часовому аспекті доцільно використовувати метод інтегрального оцінювання з включенням радіаційних показників питної якості води.

  Повний текст PDF - 445.591 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"