Мета роботи - аналіз, ревізія, оцінка надійності і точності результатів усіх вимірювань радіойоду у щитоподібній залозі (ЩЗ) мешканців України, що було здійснено у 1986 р., та обгрунтування коефіцієнтів калібрування, які мають бути застосовані у разі інтерпретації вимірювань, виконаних некаліброваними приладами. На основі даних 150 тис. прямих вимірювань вмісту ¹³¹I у ЩЗ, одержаних в межах тиреодозиметричного моніторингу 1986 р., розраховано активність радіойоду у ЩЗ мешканців найбільш забруднених регіонів України. Розроблено методику розрахунку похибок вимірювань і визначено їх точність у припущенні, що щільність розподілу похибок основних параметрів вимірювання близька до гаусівської. За результатами лабораторних вимірювань визначено калібрувальні коефіцієнти інтегральних радіометрів СРП-68-01 - приладів, що найчастіше використовувались під час проведення тиреодозиметричного моніторингу. Розподіл оцінок вмісту радіойоду в ЩЗ є близьким до логнормального з середнім геометричним - 4,8 кБк та геометричним стандартним відхиленням - 3,8. Більшість цих оцінок (90 %) лежить в інтервалі 0,58 - 47 кБк, а основний масив значень їх відносних похибок (90 %) знаходиться у межах 0,1 - 0,6. Таким чином, одержано модель спостереження радіоактивності ЩЗ з класичною адитивною похибкою.

  Повний текст PDF - 832.671 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"