Мета дослідження - визначення впливу системи тканинних зважуючих факторів wT, встановлених Міжнародною комісією з радіологічного захисту, на оцінки доз опромінення людини. Ефективна доза визначається як сума добутків еквівалентних доз в окремих органах і тканинах на відповідні значення wT. Застосування різних систем wT до певного набору значень еквівалентних доз призводить до одержання різних оцінок ефективної дози. Порівняння значень ефективних доз надає змогу одержати уяву про вплив систем wT на дозові оцінки. Розглянуто вплив систем wT, встановлених Публікаціями 26, 60 і 103 МКРЗ, на оцінки доз зовнішнього і внутрішнього опромінення людини. Показано, що перехід системи wT від Публікації 26 до Публікації 60 МКРЗ призвів до значно більших змін в оцінці ефективних доз зовнішнього опромінення (до 30 разів), ніж відповідний перехід від Публікації 60 МКРЗ до Публікації 103 МКРЗ. Висновки: застосування системи wT із Публікації 103 МКРЗ у порівнянні з Публікацією 60 МКРЗ не призводить до змін оцінки ефективних доз більше ніж на 20 % для всіх радіонуклідів у разі оцінок доз зовнішнього опромінення і для значної більшості радіонуклідів (97 %) у разі оцінок доз внутрішнього опромінення за рахунок перорального надходження. Для більшості радіонуклідів йоду оцінка доз внутрішнього опромінення зменшиться (до 20 %). Оцінки ефективних доз внутрішнього опромінення за рахунок інгаляційного надходження для 67 % радіонуклідів зменшаться. Основними причинами зменшення є скасування "правила розщеплення" (введеного Публікацією 60 МКРЗ) і зменшення значення wT для щитоподібної залози з 0,05 до 0,04.