Особливості мотивації самоставлення в осіб із різним емоційним тонусом у пізній дорослості

Партико, Т. Б.

Досліджено мотивацію самоставлення літніх людей (60 - 79 років), у яких домінує різний емоційний тонус: підвищений, знижений та нейтральний. З'ясовано, що сильно виражені стенічні емоції покращують самоприйняття, а висока напруженість фрустраційних реакцій пов'язана зі стійкими сумнівами щодо цінності своєї особистості. Виявлено суперечності в самоставленні осіб похилого віку, які мають підвищений емоційний тонус: сильні астенічні емоції, пов'язані як із негативним самоставленням (внутрішні конфлікти, самоприниження, самозвинувачення, знижена самоцінність, закритість), так і з позитивним (самоприйняття). Слабкі стенічні емоції, які характерні для осіб зі зниженим емоційним тонусом, з одного боку, пов'язані з поганою саморегуляцією, заниженою самоповагою, з другого боку, такі люди більш відкриті та схильні до самопізнання. При нейтральному рівні фрустраційних реакцій в осіб літнього віку знижується задоволеність особистою автономією і життєвими цілями, проте може зростати самоцінність та аутосимпатія. Показано роль мотивації самоставлення залежно від емоційного тонусу людини. При підвищеному тонусі самоставлення покращуватиметься під впливом мотивів загальної активності, суспільно корисної діяльності, досягнення соціального статусу та спілкування; при зниженому - мотивів творчої активності та суспільно корисної діяльності; при нейтральному - мотивів творчої активності та комфорту. З'ясовано, що факторні структури мотивації самоставлення осіб літнього віку з різним емоційним тонусом подібні за формою, однак відрізняються за змістом. Для осіб із підвищеним емоційним тонусом найбільшу роль відіграє самоповага й мотив спілкування; зі зниженим тонусом - аутосимпатія й мотив загальної активності; із нейтральним тонусом - відсутність самоприниження й мотив загальної активності.


	Наукова періодика України		Психологічні перспективи