Представлено результати теоретичного вивчення феномену брехні й обману, їх види та способи визначення, а також результати емпіричного дослідження, спрямованого на розгляд суб'єктивного уявлення студентами про брехню й обман, взаємозв'язки між уявленнями та особистісними характеристиками досліджуваних. Брехня, обман і неправда - складниками соціально-психологічної життєдіяльності людини. Дослідники природних передумов формування психіки справедливо наголошують роль біологічного й спадкового чинників, які визначають розвиток індивіда, що, зі свого боку, стають усе менш сприятливими внаслідок погіршення екології та природного середовища проживання людини. Обман - це напівправда, що провокує людину, яка її сприймає, на помилкові висновки з достовірних фактів; повідомляючи деякі справжні факти, обманщик зумисне приховує інші, важливі для розуміння відомості. З давніх часів застосовують військову хитрість, в основі якої, звичайно, є обман. Припущено, що індивідуально-психологічні характеристики студентської молоді впливають на особливості їх уявлень про брехню, а також відображають їх установчі стереотипи щодо причин, ступеня поширеності, частоти та доцільності її використання в соціальних контактах. Припускаємо, що відмінності в характері й спрямованості використання брехні відображаються на окремих стратегіях поведінки. Для респондентів, які мають уявлення про обман як спосіб для досягнення власних цілей, характерний прояв високого рівня мотивації схвалення, домінування, проникливості, а також схильності до проекції як захисного механізму. Для досліджуваних, які постійно вдаються до брехні, властива нижче самооцінка, але водночас - прагнення до влади та домінування, вони не схильні приймати поради інших і нетерпимі до критики. Для осіб, які вкрай рідко використовують брехню, властиві такі риси, як упевненість у собі, незалежність, реалістичність у судженнях і вчинках, домінування інтуїтивного каналу емпатії, що дає змогу респондентові бачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. Для осіб, які вважають можливими існування благородної брехні та її використання, притаманні такі особливості, як домінування ідентифікації (уміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера), низька самооцінка мотивації схвалення. Для категорії досліджуваних, які не розмежовують брехню, властива орієнтація на особисті (егоїстичні інтереси), що пов'язується з переважанням мотивів власного благополуччя. Для осіб, які використовують брехню ситуативно, унаслідок деяких обставин, характерний прояв низької самооцінки мотивації схвалення, маргінальної орієнтації, що виражається в схильності підкорятись обставинам та імпульсивності поведінки.

  Повний текст PDF - 429.643 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"