Розглянуто психологічний аналіз ставлення суспільства до людей з особливими потребами. Розкрито й уточнено поняття "гандикапізм" як суспільне явище, що актуалізується за рахунок негативних уявлень про неповносправних. Надано результати емпіричного дослідження проявів гандикапізму, отримані за авторським опитувальником, який пройшов стандартизацію та апробацію. Показано ставлення до інвалідизованих осіб через їх сприйняття за параметрами: гнів, депресія, відраза, презирство, страх, ворожість, тривога, егоїзм, прагнення до домінування, антипатія, інтолерантність, упередженість, нерозвинена емпатія. Аналіз отриманих результатів надав змогу визначити, що значна частина людей з обмеженими фізичними можливостями сприймає ставлення до себе оточення як нейтральне, що засвідчує домінування показників середнього рівня за більшістю шкал. Менша частина неповносправних відзначає, що люди, які їх оточують, ставляться до них позитивно, однак є опитувані, які стверджують, що соціум їх не приймає, проявляє щодо них ворожість, нетерпимість, сприймає упереджено. Увагу приділено розгляду саме таких даних, оскільки вони засвідчують, що людина з особливими потребами відчуває прояви гандикапізму до себе з боку соціуму. Найбільш високими були показники за шкалою "Антипатія", "Упередженість" і "Нерозвинена емпатія". Це вказує на те, що інвалідизовані респонденти особливо гостро відчувають з боку соціуму негативне ставлення до себе, страждають від неадекватності їх оцінки, стереотипізованості погляду на індивідів та нездатності суспільства зрозуміти людину з обмеженими можливостями, проявити до неї співчуття.

  Повний текст PDF - 3.741 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"