Зростання кількості людей з патологіями кісткової тканини обумовлює актуальність питання пошуку нових реконструктивних матеріалів. Водночас, при їх застосуванні можуть виникати різноманітні побічні ефекти, що є наслідком реакції відторгнення. Найбільшого поширення в остеопластиці отримали матеріали на основі гідроксиапатиту, оскільки цей матеріал характеризується своєю нетоксичністю, біосумісніспо і корозійною стійкістю. Гідроксиапатит також за своїм хімічним складом є аналогом мінеральної складової кісткової тканини, що сприяє її регенерації. Мета роботи - розробка комплексної методики дослідження поведінки базальтової луски і композиційної системи "гідроксиапатит - базальтова луска" в середовищах, які імітують рідини живого організму. Для оцінки біохімічної стабільності досліджуваних матеріалів було застосовано комплексний підхід, який включає спеціальну підготовку проб біологічних середовищ і проведення комплексного хімічного, фотоелектрокалориметричного й рентгеноструктурного досліджень. При проведенні фотоелектрокалориметрії для визначення кількості речовини було складено калібрувальні криві. Під час дослідження біохімічної стабільності композиційних систем "гідроксиапатит - базальтова луска" у фізіологічних середовищах для визначення кількості загального заліза у фільтратах використано дві методики підготовки проб. На основі проведеного багатокомпонентного хімічного аналізу розроблено методику, яка дозволяє зробити висновок про фізико-хімічну стабільність у взаємодії досліджуваних порошків базальтової луски і композиційних систем "гідроксиапатит - базальтова луска" з плазмою крові і розчинами Рінгера й Рінгера-Локка, які імітують рідини живою організму.

  Повний текст PDF - 197.921 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"