В умовах глобальних змін клімату нестача прісної води стає актуальною проблемою для все більшої кількості країн. Однією з найбільш перспективних технологій опріснення морської води є механічне стиснення пари (МСП), що забезпечує низьке енергоспоживання завдяки використанню принципу теплового насоса. Мета роботи - виявлення резервів підвищення ефективності опріснювальних систем, заснованих на механічному стисненні пари, шляхом оптимізації схеми і параметрів установок з МСП. Запропоновано новий тип опріснювальної установки, головним елементом якої є теплообмінник прихованої теплоти. Морська вода після попереднього нагрівання в теплообмінниках надходить у випарник-конденсатор, де отримує основну кількість теплоти від пари, що конденсується. Частина морської води випаровується, а концентрований розчин солі (розсіл) виходить з випарника і після охолодження скидається назад в море. Пара, що утворюється, стискається за допомогою компресора і надходить у конденсатор. Суттєвою особливістю даної схеми є те, що конденсація відбувається при вищих температурах, ніж випаровування. Завдяки цьому теплота, що виділяється при конденсації пари, використовується для випаровування морської води. Вирішено наступні питання: модифікована і доповнена математична модель установок з МСП, модифіковано схему включення теплообмінників, досліджено вплив конструктивних параметрів установки на вартість обладнання і електроенергії. Аналіз схем установки і математичної моделі дозволив визначити шляхи зниження енерговитрат. Проаналізовано вплив двох основних параметрів - питомої потужності компресора й питомої площі поверхні випарника-конденсатора - на величину приведених витрат опріснювальної установки. Визначено оптимальне співвідношення цих параметрів.

  Повний текст PDF - 311.535 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"