В останні роки науковці досліджують масову літературу й зазначають літературний конкурс передумовою її появи, акцентують на його рекламній ролі та висловлюють сумніви щодо організаційно-правових засад творчих змагань і відповідності їх законодавству. Визначено, що літературний конкурс ще не зайняв свого місця в структурі видавничої справи, не розглядається як комунікаційна ланка між автором та видавцем і його потенціал не використовується на стадії підготовки видання, виробництва книги, розповсюдження і споживання. Висвітлено основні проблеми літературного конкурсу: розбіжності думок щодо його місця і ролі в українській видавничій справі, суб'єктивність експертів і членів журі, загальна недосконалість системи оцінювання,нашарування кількості творів низької якості через відсутність механізму попереднього відсіювання, незацікавленість учасників видавничого процесу, недостатня поінформованість про проведення, некоректність правил і вимог, загроза несанкціонованого використання твору, відсутність можливості апеляції і фінансування. Обгрунтовано необхідність вивчення літературного конкурсу як феномена у видавничій сфері й використання його потенціалу. Наголошено на розумінні принципів функціонування літературного конкурсу в контексті видавничої справи, що дасть змогу оперативно реагувати на зміни читацьких уподобань, аналізувати причин таких змін, формувати споживчі думки або спрямувати їх, використовувати конкурс як інструмент виявлення попиту в будьякому сегменті видавничого ринку. Визначено відправний пункт дослідження і окреслено його перспективні напрями. Інформаційною базою обрані роботи науковців, що стосуються досліджуваного питання у монографіях і періодичних виданнях.

  Повний текст PDF - 1.295 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"