Встановлено психологічні особливості службової взаємодії між офіцером і неформальними лідерами під час виконання підрозділом основного завдання, а також компонентів, що формують таку взаємодію. Помічено, що діяльність підрозділів Збройних сил та Національної гвардії України щодо виконання ними основних завдань полягає у вирішенні досить складних питань, які можуть виникнути в мирний час та за бойових умов. Ефективність виконання основних завдань буде ефективною в разі спільної, керованої офіцером діяльності військового підрозділу, що відображає сутність службової взаємодії. Встановлено, що службова взаємодія між офіцером та неформальними лідерами під час виконання підрозділом основних завдань у мирних умовах чи за бойових умов є різновидом професійної взаємодії, соціально-психологічним процесом, який інтегрований у процес спільного виконання військовослужбовцями завдань, що стоять перед військовим підрозділом, і спрямований на ефективну, доцільну й оптимальну діяльність. Особливостями службової взаємодії є те, що зі збільшенням рівня небезпеки завдань, які виконує військовий підрозділ, відбувається збільшення рівня службової взаємодії. Ієрархічний тип організаційної культури є найбільш оптимальним щодо формування службової взаємодії у військово-професійному середовищі. Визначено компоненти службової взаємодії між офіцерами та неформальними лідерами, якими є: соціально-психологічні характеристики професійної групи, когнітивні процеси, мотиваційні особливості суб'єктів взаємодії, міжособистісно-поведінкові якості особистості. Емпіричним шляхом встановлено, що соціально-психологічні характеристики професійної групи є базовими щодо інших компонентів, оскільки це є середовищем, в якому можуть ефективно реалізуватися інші компоненти.

  Повний текст PDF - 378.189 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"