Досліджено проблеми ресурсного забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств та визначенні основних шляхів їх вирішення. На основі узагальнення поглядів сучасних науковців про джерела конкурентних переваг промислових підприємств висловлено гіпотезу, що у зростанні міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств визначальними є технологічні чинники. Вони поряд з інтелектуальними відносяться до категорії специфічних ресурсів, наявність яких забезпечує підприємству стійкість конкурентних переваг - у підтриманні високих стандартів виробництва і можливості розвитку продуктів відповідно до вимог і потреб споживачів на світових ринках. Проаналізовано динаміку і структуру інноваційних витрат у промисловості України і з'ясовано, що вони не відповідають завданням технологічного розвитку підприємств. Серед причин такої невідповідності вказано на недостатнє фінансове забезпечення процесів технологічного оновлення, що унеможливлює створення і залучення найбільш прогресивних технологій. Обгрунтовано, що вагому роль у фінансовій підтримці процесів технологічного розвитку промислових підприємств має відігравати держава - через важелі та регулятори інституційного характеру. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі визначено оцінку дієвості чинних інституційних регуляторів щодо інноваційно-інвестиційних процесів і формування рекомендацій з їх удосконалення та розвитку.