Висвітлено теоретично-методичні проблеми навчання дітей української мови в національних дошкільних установах на основі особистісно зорієнтованої, культурологічної, компетентнісної та комунікативної парадигм. Процес упровадження освіти за вказаною основою трансформує стратегію викладання української мови, створює основу для реконструкції україномовної освіти в дошкільних установах національних громад. Лінгводидактична основа методики викладання нерідної мови дітям дошкільного віку визначає ієрархію певних принципів (загальнодидактичних, частководидактичних, спеціальних), які залежать від головної мети мовної освіти та впливають на організацію навчального процесу, визначають завдання та інструментально-технологічний аспект процесу розвитку мовлення. Викладання української мови відповідно до запропонованої моделі становить процес, який будує комунікативну активність, що поділяється на 4 етапи (пізнавально-орієнтувальний, практично-виконавський, практично-продуктивний, комунікативно-творчий). Ці етапи відповідають за певні ступені мовленнєвої активності дошкільників. Кожен етап має свою мету та розв'язує актуальні завдання мовленнєвого розвитку завдяки системі домінантних методів, засобів і типу навчання. Уся лінгвометодична модель викладання української мови як другої спрямована на формування автономної, продуктивної двомовної діяльності дошкільників.

  Повний текст PDF - 351.316 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"