У разі інструментального спондилодезу з досягнутою біомеханічною жорсткістю оперованого сегмента використання збагаченого тромбоцитами фібрину (PRF) для стимуляції остеогенезу є перспективним. Мета роботи - дослідити можливість формування поперекового задньобічного спондилодезу за умов використання PRF в експерименті. Моделювання спондилодезу виконано в 42 статевозрілих самцях каліфорнійських кроликів, розподілених на 6 груп по 7 у кожній. У групі 1 (контроль) трансплантати не застосовували; у групі 2 встановлено кісткові автотрансплантати; 3 - кісткові автотрансплантати у поєднанні з PRF; 4 - алотрансплантати з крила клубової кістки; 5 - алотрансплантати з крила клубової кістки в поєднанні з PRF; 6 - PRF. У дослідженні використано методи: рентгенологічний, морфологічний, статистичний. Хибнопозитивні результати спондилодезу під час рентгенологічної діагностики виявлено в групі 1 у 28,6 % випадків; у групі 6 - у 7,1 %; хибнонегативні - в групах 2 і 3 (по 7,1 %). У контрольній групі 1 утворення кісткового блоку не зафіксовано. В інших дослідних групах спостерігали формування регенерату з різним вмістом кісткової, хрящової та сполучної тканин. У цих групах на рентгенограмах показники оптичної щільності новоутвореної кісткової тканини різною мірою перевищували ці самі параметри губчастої кістки прилеглих тіл хребців. Висновки: найбільші остеогенні властивості виявлено в разі комбінації кісткових автотрансплантатів із PRF: зареєстровано найвищу частоту спондилодезу (71,4 %), в зоні якого сформувалася переважно зріла кісткова тканина. Незалежно від варіанта остеопластичного матеріалу (авто- або алотрансплантат) PRF підвищував його репаративні можливості, забезпечуючи більшу частоту формування кісткового зрощення за результатами рентгенографії і гістології.

  Повний текст PDF - 3.083 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"