Втрата анатомічної форми кульшової западини (КЗ) за умов диспластичного коксартрозу (ДПКА), наявність сегментарних дефектів (СД) і дефіцит кісткової тканини в цій ділянці зумовлюють проблеми під час вибору конструкції ацетабулярного компонента ендопротеза. Мета роботи - провести порівняльне біомеханічне оцінювання стабільності фіксації чашок, які запресовують і загвинчують, за умов СД КЗ у хворих на ДПКА у разі ендопротезування. Розроблено спрощену геометричну модель кульшового суглоба з СД КЗ 30, 60, 90 і 120<^>o; а також кінцево-елементні моделі системи "кісткова тканина - чашка - вкладиш - головка ендопротеза" та оцінено напружено-деформований стан (НДС) за умов осьового навантаження в 1000 Н. У разі встановлення чашок, які запресовуються та загвинчуються, за умов СД КЗ менше ніж 30<^>o - максимальне напруження кісткової тканини ложа наближається до показників здорового суглоба. При цьому загвинчувана чашка забезпечує якіснішу первинну стабільність. За умов СД КЗ 60, 90 і 120<^>o для зниження рівня НДС кістки необхідно виконати вільну кісткову пластику та застосувати загвинчувані чашки. Використання чашок, що запресовуються, за умов СД понад 60<^>o проблематично. Встановлено, що обидва типи фіксації чашок ендопротезів забезпечують НДС кісткової тканини, близький до показників у здоровому суглобі. Наявність СД розміром до 30<^>o значно не впливає на жорсткість і міцність тазової кістки в разі використання загвинчуваної чашки. За умов дефектів КЗ від 30 до 60<^>o з'являється загроза виникнення тріщин. Якщо розмір дефекту перевищує 60<^>o, значно збільшується ризик деструкції КЗ. Чашка, що запресовується, у порівнянні з загвинчуваною, є більш рухомою під дією статичного навантаження в 1000 Н.

  Повний текст PDF - 1.864 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"