Наукова періодика України | Ортопедія, травматологія та протезування | ||
Бондаренко С. Е. Лабораторные маркеры оценки состояния пациентов с посттравматическим коксартрозом при подготовке к эндопротезированию тазобедренного сустава / С. Е. Бондаренко, В. А. Филиппенко, Ф. С. Леонтьева // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_14 Для оцінювання стану хворих на коксартроз (КА), яким рекомендовано ендопротезування кульшового суглоба, необхідне дослідження функціонального стану органів і систем, зокрема із застосуванням біохімічних маркерів мінерального, білкового та ліпідного обміну. Мета роботи - у пацієнтів з посттравматичним КА виявити метаболічні порушення за допомогою лабораторних маркерів і можливості прогнозування ускладнень після операції. Обстежено 35 пацієнтів (21 чоловік, 14 жінок) віком від 30-ти до 80-ти років з посттравматичним КА IV стадії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей (13 чоловіків, 17 жінок) віком від 27-ми до 50-ти років. У сироватці крові пацієнтів визначали загальний білок, альбуміни, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, гаптоглобін, глюкозу, загальний холестерол, тригліцериди, АЛТ, АСТ, лужну та кислу фосфатазу, ГГТП, тимолову пробу, фібриноген, інтерлейкіни ІЛ-1, ІЛ-4, ІЛ-6 та циркулювальні імунні комплекси. У пацієнтів з посттравматичним КА встановлено збільшений рівень глікопротеїнів та фібриногену в сироватці крові удвічі, сіалових кислот - на 52,2 %, гаптоглобіну - на 26 %, глобулінів - на 19,6 %, холестеролу - на 23,9 %, тригліцеридів - на 46,4 %, тимолова проба - у 2,2 разу, ІЛ-1 - утричі, ІЛ-6 - у 6 разів та ІЛ-4 - у 2,2 разу, активність лужної фосфатази - на 75,7 %, кислої на 25,1 % і ГГТП - на 47,8 % у порівнянні з контрольною групою. Висновки: підвищення маркерів гострої фази запалення в сироватці крові, а також активності маркерних ферментів свідчить про запально-деструктивний процес у пацієнтів з ускладненим перебігом посттравматичного КА. Зростання рівня цитокінів та циркулювальних імунних комплексів свідчить про підвищену імунологічну реактивність внаслідок тяжкості патологічного процесу в суглобах, а це диктує необхідність ретельного контролю після ендопротезування і медикаментозної корекції для зниження ризику розвитку ускладнень у цієї категорії пацієнтів. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Бондаренко С. Е. Лабораторные маркеры оценки состояния пациентов с посттравматическим коксартрозом при подготовке к эндопротезированию тазобедренного сустава / С. Е. Бондаренко, В. А. Филиппенко, Ф. С. Леонтьева // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 73-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_14.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |