Остеопороз погіршує якісні та кількісні характеристики кісткової тканини (КТ), що є несприятливою умовою для стабільної тривалої фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба (КС). Незважаючи на велику кількість біомеханічних досліджень, присвячених аналізу напружено-деформованого стану кульшової западини (КЗ) після ендопротезування, питання фіксації чашки за умов остеопоротичних змін КТ залишаються дискусійними і недостатньо дослідженими. Мета роботи - біомеханічно обгрунтувати методики ущільнення стінок КЗ під час ендопротезування за умов остеопорозу. За допомогою методу кінцевих елементів проведено моделювання таза та КС людини в різних фазах ходьби після його ендопротезування. Розглянуто 3 фази для 2-х варіантів ендопротезування. Робота є продовженням проведених раніше досліджень на математичній моделі таза, в яку внесли певні зміни. Проведено моделювання з встановленим у лівий КС ендопротеза "Zimmer" із поліетиленовим вкладишем. Для ділянки западини змінено властивості КТ на остеопоротичні. Також для другого варіанта ендопротезування в остеопоротичній тканині КЗ моделювали кісткові автотрансплантати циліндричної форми діаметром 6 мм і довжиною від 6 до 13 мм. Встановлено, що рівень напружено-деформованого стану КЗ в усіх фазах ходьби підвищується після ендопротезування за умов остеопорозу у порівнянні з моделлю в нормі, а у випадку ущільнення її стінок за допомогою автотрансплантатів - знижується. Висновок: доведено доцільність використання кісткових автотрансплантатів для ущільнення остеопоротичних стінок КЗ під час ендопротезування КС.

  Повний текст PDF - 2.33 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"