Наведено інформацію про особливості проведення кісткової денситометрії на апаратах DEXA, зазначено основні помилки, які можуть виникати під час виконання дослідження або оцінювання показників обстеження пацієнтів. Кісткова денситометрія є важливим інформативним методом обстеження, який надає змогу виявити не тільки якісні та кількісні показники стану кісткової тканини (КТ), а й проводити моніторинг, що важливо після медикаментозної терапії для оцінювання ефективності лікування остеопорозу. Метод надає змогу виявити деформації та переломи тіл хребців, а також кількісно оцінити зміну їх форми. Для вимірювання мінеральної щільності КТ поперекового відділу хребта використовують пряму проекцію LI - LIV. Якщо в зоні дослідження є хребці з деструктивними порушеннями, їх з аналізу виключають, а діагностику проводять за двома тілами хребців без порушень. Різниця між тілами хребців не має становити 1 SD за T-критерієм. Закладені в приладі ортопедичні програми надають змогу охарактеризувати стан КТ в ділянці контакту з імплантатом після ендопротезування. Кількісне оцінювання маси КТ, прилеглої до ендопротеза, імплантованого в кульшовий суглоб, проводять у зонах Груена, які визначають у фронтальній площині у положенні пацієнта лежачи на спині через 2 - 3 тиж після ендопротезування і розцінюють як базове. Можна оцінити стан всього скелета, жирову і знежирену масу тіла, що важливо для обстеження дітей і пацієнтів з ендокринною патологією, виявлення саркопенії, у разі ожиріння, синдрому мальабсорбції тощо. Трактуючи результати, необхідно також враховувати деякі особливості цього методу обстеження пацієнтів для зниження ризику діагностичних помилок.

  Повний текст PDF - 1.12 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"