На підставі аналізу наукової літератури узагальнено інформацію про структурну організацію паравертебральних м'язів у нормі і за умов дегенеративних порушень у поперековому відділі хребта. Доведено, що у паравертебральних м'язах, які походять із дорсальних міотомів (m. multifidus, m. erector spinae), на відміну від решти скелетної мускулатури, переважають волокна I типу, що відповідає виконуваній ними функції підтримання фізіологічної постави. При цьому відсотковий вміст волокон I типу в жінок значно вищий у порівнянні з чоловіками, що зумовлює їх кращі адаптаційні можливості та меншу стомлюваність. Крім того, на відміну від скелетної мускулатури кінцівок, у m. multifidus волокна II типу значно тонші за волокна I типу. У пацієнтів з хронічним болем у спині різної етіології в паравертебральних м'язах у процесі гістологічного дослідження виявлено міогенні та нейрогенні зміни, які проявляються за саркопенії або тільки локальних порушень. Однак одержано неоднозначні результати щодо розподілу волокон I та II типів, що вимагає подальшого вивчення. Результати поглиблених гістохімічних досліджень, які стосуватимуться різних підтипів м'язових волокон I та II типів, стану в них актину і міозину, нададуть змогу розширити уявлення про структурно-функціональні порушення м'язів у пацієнтів з хронічним болем у спині. Останнім часом увагу приділяють системним змінам у м'язовій тканині (саркопенії), які спостерігають за більшості захворювань опорно-рухової системи. Детальне вивчення структурно-функціональної організації паравертебральних м'язів відкриває нові перспективи для профілактики порушень у хребті в ранньому і віддаленому післяопераційному періодах.

  Повний текст PDF - 635.634 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"