Дослідження проведено у 226-ти хворих ЗЕП шкіри повік стадії Т2а-3b N0 M0 на етапі здійснення ПТ під час радіокріогенного лікування. За клінічного оцінювання реакції пухлини на променевий вплив у 85,4 % випадків ЗЕП шкіри повік виявилися радіочутливими, а в 14,6 % - радіорезистентними. Після радіокріогенного лікування рецидиви в 45 разів частіше спостерігалися у разі радіорезистентних пухлин. Анаплазія ЗЕП шкіри повік у 5,5 раза частіше спостерігалася в групі радіорезистентних пухлин. У процесі променевого впливу зафіксовано зміну фенотопічні властивості ЗЕП шкіри повік. У радіорезистентних пухлинах спостережено посилення апоптозу за рахунок зниження рівня CD95(+). В радіочутливих пухлинах відзначена тенденція до опосередкованої індукції апоптозу за рахунок зниження рівня антиапоптичного білка BcL - 2. Исследование проведено у 226-ти больных ЗЭО кожи век стадии Т2а-3b N0 M0 на этапе осуществления ЛТ при радиокриогенном лечении. При клинической оценке ответа опухоли на лучевое влияние в 85,4 % случаев ЗЭО кожи век оказались радиочувствительными, а в 14,6 % радиорезистентными. После радиокриогенного лечения рецидивы в 45 раз чаще наблюдались при радиорезистентных опухолях. Анаплазия ЗЭО кожи век в 5,5 раза чаще наблюдалась в группе радиорезистентных опухолей. В процессе лучевого влияния зафиксировано изменения фенотопические свойства ЗЭО кожи век. В радиорезистентных опухолях наблюдалось усиление апоптоза за счет снижения уровня CD95(+). В радиочувствительных опухолях отмеченная тенденция к опосредствованной индукции апоптоза за счет снижения уровня антиапоптичного белка BcL - 2.

  Повний текст PDF - 5.016 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"