Здійснено огляд деяких концепцій (Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса) щодо впливу культури, цінностей на економічний розвиток. Виокремлено поняття "економічна культура" як комплекс цінностей, уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в економічній сфері суспільства і пов'язані з економічною діяльністю. В економічній культурі виділено різні рівні, базові чинники, описано типологію цінностей. З'ясовано, що цінності, звичаї, традиції є основою того цілого, навколо якого формуються інститути господарювання, діють опосередковано через структуру стимулів та проявляються в довготривалому періоді. Цінності формуються і трансформуються в історичному розвитку суспільства. Ці процеси пов'язані зі змінами в різних сферах людської діяльності та їх часові масштаби не збігаються з масштабами соціально-економічних, політичних та інших змін. У процесі соціально-економічної трансформації країни економічний розвиток охоплює криза. Її можна подолати створивши в країні умови, сприятливі до інвестицій, конкуренції та інновацій. Нація це зробить, якщо в її системі цінностей переважатимуть цінності, які сприятимуть такому клімату. Цього неможливо досягти насильним впро вадженням, адміністративним тиском. Показано як можливий шлях - через взаємовплив культур, поступове, розумне запозичення, через розвиток громадянського суспільства, через усвідомлення активною меншістю суспільства не обхідності змін у цьому напрямі й спонуканням власним прикладом решти суспільства, владу змінюватися для розвитку у цьому напрямі. Сформульовано ідею про те, що складно відділити поведінку, сприченену культурою, від поведінки, яку підсилює чи заохочує економічна система - існує взаємо переплетення культурних і економічних чинників. Дослідження джерел економічного зростання буде грунтовнішим, якщо ми введемо в модель і інші чинники - географію, політику, глобалістику.