Надано комплексну порівняльну характеристику інституту юридичної відповідальності за шкоду навколишньому природному середовищу в законодавстві України і Європейського Союзу. Запропоновано взяти за основу правового регулювання підхід, за яким шкода навколишньому природному середовищу включає витрати на відновлення, заміну або придбання еквіваленту, зменшення вартості природного ресурсу між часом завдання шкоди й поновленням ресурсу, а також відшкодування розумних витрат на оцінку завданої шкоди. Для ресурсів, які мають об’єктивну економічну цінність, втрачена їх вартість визначається у розмірі зниження ринкової ціни. Щодо ресурсів, використання яких не є ринковим, відповідні показники розраховуються з використанням альтернативних методів. Шкода, яка підлягає відшкодуванню, – це витрати на відновлення природного об’єкта, якому її було завдано, до його базового стану ("первісне відновлення"), а також витрати на "компенсаційне відновлення", яке включає витрати на відновлення або на збільшення ресурсів, необхідних для компенсації тимчасових витрат на відповідні послуги. Особливу увагу приділено тому, що позитивним обов’язком держав є забезпечення ефективного механізму притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також у випадках, коли суб’єкти господарювання не запроваджують механізми оцінки ризиків від своєї діяльності для навколишнього середовища, здоров’я населення, екологічного благополуччя певної громади тощо.

  Повний текст PDF - 315.614 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"