За результатами вивчення патологічної дії польового ізоляту A. flavus на організм перепелів доведено, що тривале згодовування контамінованого спорами корму викликає поступові (на 21- і 28-му добу) зміни клінічних і біохімічних показників птиці. Під час визначення коефіцієнтів маси внутрішніх органів перепелів встановлено зменшення відносної маси м'язового шлунку на 21-шу добу досліду у птиці I і II дослідних груп та на 7-му добу після припинення згодовування контамінованого корму - I; II та III груп (р << 0,01; р << 0,05) відповідно. Зареєстроване зменшення відносної маси печінки на 28-му добу в птиці II дослідної групи та на 7-му добу після закінчення його згодовування - III групи (р << 0,01; р << 0,05) відповідно. При визначенні ступеня контамінації органів-мішеней встановлено, що кількість спор A. flavus у легенях, м'язовому шлунку та товстому кишечнику перепелів носить дозозалежний характер. Механізм патологічної дії A. flavus, спорами якого було штучно контаміновано корм, в організмі перепелів полягає у поступовому розвитку імуно- (лейкоцитоз, зниження гемоглобіну, надмірне утворення токсичних протеїнів - ЦІК і серомукоїдів поряд із гіперензимемією АлАТ; Р << 0,05) і гепатотоксичних реакцій (підвищення рівня загальних протеїнів і креатиніну, гіпоензимемія АсАТ; Р << 0,05), вираженість та незворотність яких залежить від кількості спор. Виявлені метаболічні зміни в організмі птиці були значно вираженими у випадку контамінації корму A. flavus у кількості ~ 300000 спор/г корму (III дослідна група), та не набували відновлення навіть через 7 діб після припинення його задавання.За результатами вивчення патологічної дії польового ізоляту A. flavus на організм перепелів доведено, що тривале згодовування контамінованого спорами корму викликає поступові (на 21- і 28-му добу) зміни клінічних і біохімічних показників птиці. Під час визначення коефіцієнтів маси внутрішніх органів перепелів встановлено зменшення відносної маси м'язового шлунку на 21-шу добу досліду у птиці I і II дослідних груп та на 7-му добу після припинення згодовування контамінованого корму - I; II та III груп (р << 0,01; р << 0,05) відповідно. Зареєстроване зменшення відносної маси печінки на 28-му добу в птиці II дослідної групи та на 7-му добу після закінчення його згодовування - III групи (р << 0,01; р << 0,05) відповідно. При визначенні ступеня контамінації органів-мішеней встановлено, що кількість спор A. flavus у легенях, м'язовому шлунку та товстому кишечнику перепелів носить дозозалежний характер. Механізм патологічної дії A. flavus, спорами якого було штучно контаміновано корм, в організмі перепелів полягає у поступовому розвитку імуно- (лейкоцитоз, зниження гемоглобіну, надмірне утворення токсичних протеїнів - ЦІК і серомукоїдів поряд із гіперензимемією АлАТ; Р << 0,05) і гепатотоксичних реакцій (підвищення рівня загальних протеїнів і креатиніну, гіпоензимемія АсАТ; Р << 0,05), вираженість та незворотність яких залежить від кількості спор. Виявлені метаболічні зміни в організмі птиці були значно вираженими у випадку контамінації корму A. flavus у кількості ~ 300000 спор/г корму (III дослідна група), та не набували відновлення навіть через 7 діб після припинення його задавання.

  Повний текст PDF - 533.529 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"