Мета роботи - вивчення залежності схильності до формування патологічних післяопераційних рубців шкіри обличчя від динаміки вмісту PDGF-ВВ у плазмі крові в ранньому післяопераційному періоді. Обстежено 62 пацієнти, яким проведено операції із застосуванням зовнішньоротових доступів та із механічним порушенням цілісності шкірного покриву. Кров для дослідження забирали у день операції, на третю та сьому доби після хірургічного втручання. Встановлено, що у пацієнтів із післяопераційними рубцями шкіри обличчя високий вміст PDGF-BB достовірно (p << 0,05) поєднується з високими ризиками утворення патологічних післяопераційних рубців. Найбільшим цей зв'язок є із вмістом PDGF-BB на третю добу. Значення множинного коефіцієнта регресії вказує на те, що модель на 88 % надає змогу прогнозувати ризик утворення патологічних післяопераційних рубців шкіри обличчя. Інтерпретацію одержаного результату проводять за таким принципом: "0" - відсутність ризику, "1" - помірний ризик, "2" - високий ризик. Висновки: вміст PDGF-BB у межах показника норми у ранньому післяопераційному періоді характеризується утворенням нормотрофічних післяопераційних рубців шкіри. Перевищення норми вмісту PDGF-BB у день хірургічного втручання та його зростання на третю добу і зменшення до норми на сьому добу характеризується помірним ризиком утворення патологічних післяопераційних рубців шкіри обличчя. Зростання вмісту PDGF-BB понад показник норми з першого дня післяопераційного періоду до сьомої доби супроводжується формуванням патологічних післяопераційних рубців, що є ознакою високого ризику їх утворення.

  Повний текст PDF - 281.413 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"