Мета роботи - провести порівняльне макроскопічне та біометричне дослідження рівня резорбції кісткової тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи на експериментальних самках щурів до і після лікування різними остеотропними препаратами. 175 щурів-самок розподілили на 7 груп: до однієї групи увійшли інтактні тварини, а в 6-ти інших групах змоделювали остеопороз скелетних кісток і пародонтит. Фармакологічну корекцію у 4-х групах проводили препаратами Остеогенон, Вітрум Остеомаг, Бівалос і Терафлекс. Найнижчий рівень резорбції кістки альвеолярного відростка нижньої щелепи простежували в групі 6, тварини якої отримували препарат Терафлекс. Вже через 1 місяць після лікування показник рівня оголення коренів молярів нижньої щелепи становив 48,99 (<$E р2~<<~0,02>), після двох місяців лікування спостерігали його зниження до 46,05 (<$E р2~<<~0,002>) та наближення до показника інтактних тварин 39,05 (різниця статистично достовірна, <$E р2~<<~0,002>), порівняно з 65,01 у тварин зі змодельованим патологічним процесом до лікування. Висновки: препарат на основі хондроїтину сульфату та глюкозаміну гідрохлориду Терафлекс не лише знижує інтенсивність резорбції кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп при змодельованому генералізованому пародонтиті на тлі системного остеопорозу, але й сприяє оптимізації репаративного остеогенезу.

  Повний текст PDF - 333.321 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"