Мета роботи - підвищити ефективність лікування ортодонтичних хворих за допомогою міні-імплантатів. Використано дані клінічних обстежень, антропометричного дослідження моделей щелеп, додатково телерентгенограми (ТРГ) у бічній проекції та ортопантомограми. Проведено діагностику та планували ортодонтичне лікування за допомогою цефалометричної програми Vceph 5.5. Дисталізація верхніх бічних зубів з використанням міні-імплантатів забезпечує максимально ефективне лікування, на відміну від традиційних методів. Необхідності у використанні засобів дисталізації немає, оскільки лікування починають із незнімної апаратури. Одночасна дисталізація верхніх молярів у разі застосування міні-імплантатів надає змогу проводити лікування із мінімальними вигинами дуг, зменшуючи час фіксації додаткової апаратури. Моляри переміщують корпусно, без нахилу коронки зуба, що нівелює втрату опори та ризик рецидиву після лікування. Дисталізація молярів становила близько 4 мм. Оскільки протрузії фронтальних зубів не спостерігали, це значно пришвидшило тривалість лікування. Висновки: використання опори на міні-імплантатах надає змогу проводити корпусну дисталізацію молярів без втрати анкоражу в горизонтальній і вертикальній площинах. Найстабільніший ефект дисталізації спостерігали у пацієнтів з низьким кутом FMA. Скупченість зубів понад 5 мм, високі показники IMPA та FMA протипоказані для дисталізації. Щоб опора на верхній щелепі була стабільною, для дисталізації встановлювали міні-імплантати завдовжки 8 мм. Успішність дисталізації залежала від щільності кісткової тканини, клінічних навиків ортодонта, ефективності проведених диференційно-діагностичних етапів, вибору ділянки та напрямку встановлення мініімплантату, гігієни порожнини рота.

  Повний текст PDF - 4.258 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"