За даними ВООЗ (2004), в усіх вікових групах населення розповсюдженість запальних та дистрофічно-запальних уражень тканин пародонта становить 80 - 100 %, що призводить до втрати зубів, розвитку хронічних вогнищ інфекції, зниження реактивності організму та іншої патології. Характер локальних патогенетичних механізмів розвитку уражень тканин пародонта є результатом взаємодії різних етіопатогенетичних детермінант. Серед механізмів альтерації тканин пародонта у разі його запальних захворювань виявляється першочергова роль високоактивного мікробного фактора на тлі зниження загальних і місцевих факторів резистентності організму. За таких станів визначальним етіологічним фактором є умовно-патогенні збудники (опортуністичні інфекції), очевидно частіше - асоціації вірусно-мікробних інфектів.

  Повний текст PDF - 1.266 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"