Розглянуто проблему молитовних будинків у контексті релігійної політики СРСР щодо Євангельських церков протягом 1940 - 1960-х років. Наявність молитовного будинку була головною умовою для реєстрації релігійної громади та її легальної діяльності. Влада зі свого боку намагалась обмежити діяльність релігійних громад межами молитовного будинку. Увагу приділено змінам нормативної бази, якою регулювалися державно-церковні взаємини щодо молитовних будинків. Проаналізовано комплекс адміністративних дій щодо молитовних будинків Євангельських церков. На основі аналізу джерел доведено, що молитовні будинки були одним з найважливіших аспектів релігійної політики радянської держави.

  Повний текст PDF - 187.649 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"